Гіперактивність у цуценят

  • 09 января 2020 16:48:34
  • Просмотров: 132

Цуценя постійно бігає, хоче гратися, не слухає команди та не може зосередитися на ваших вимогах? Не поспішайте засмучуватися – швидше за все, у нього просто занадто багато енергії, а не проблеми з нервовою системою. Його просто потрібно навчити заспокоюватися.

Що таке гіперактивність?

Гіперактивність – стан підвищеної рухової активності. Він може виражатися в постійній ходінні або біганні, собака може постійно гавкати та вити, стрибати по дому або двору, тріпати іграшки та речі, гризти будь-які меблі. Вихованець може розмотувати по всьому будинку рулони туалетного паперу, потрошити подушки або розсипати на килимі вміст сміттєвого відра. Жити з гіперактивним собакою дуже складно, навіть якщо вихованець все ще залишається в ніжному віці.

Дуже часто небажану поведінку собак пояснюють гіперактивністю, але насправді такі вихованці є абсолютно нормальними. Найчастіше «гіпер» собаки, на яких скаржаться господарі, з'являються через:

  1. Неправильний вибір породи. Деякі породи генетично «запрограмовані» на підвищену активність. Найчастіше надлишок енергії в міських умовах спостерігається у собак спортивних порід (наприклад, лабрадорів і золотистих ретриверів), пастуших порід (наприклад, бордер-коллі, австралійських вівчарок), робочих порід (наприклад, хаскі та лайок) і деяких інших.
  2. Високий попит на «активні» популярні породи. Якщо купувати цуценя у недобросовісного заводчика, у нього будуть проблеми з соціалізацією та вихованням. Такі цуценята часто потрапляють до господарів, які не готові витрачати багато часу на дресуру.
  3. Помилкові уявлення про потреби собак. Деякі господарі не розуміють, як повинен вести себе нормальний собака, і які у нього є потреби. Зневажання та необгрунтовані очікування призводять до того, що вихованцям часто не вистачає вправ і спілкування.

Іноді у собак зустрічається гіперкінез – стан, яке дійсно потрібно лікувати, а не виправляти звичайними методами. Гіперкінез можна визначити за шаленою активністю, смиканими рухами, аномально короткими інтервалами уваги та високою імпульсивністю. Тварини також можуть демонструвати владну поведінку та вимагати уваги. Це дійсно собача форма синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).

Чим відрізняється гіперактивність від надлишку енергії?

Якщо у собаки СДУГ, вона не може зосередитися на одній меті. Але собаки з надлишком енергії без проблем піддаються дресируванню з клікером і частуванням. Якщо проблем з концентрацією на частуванні немає, то вихованець просто не вміє правильно себе поводити. Позбавлення «гіперактивності» в цьому випадку зводиться до корегування поведінки.

Собака з СДУГ не зможе зосередитися на дресируванні з ласощами, навіть якщо захоче. Також гіперактивні собаки дуже чутливі до раптової зміни оточення. Наприклад, вони дуже бурхливо реагують на нових людей та тварин. Вони не справляються з рутинними повторюваними діями, але можуть відмінно проявити себе в «творчій» роботі (наприклад, пастуший собака кожен раз по-новому вирішує, куди направляти овець).

Гіперактивні собаки завжди шукають «щось новеньке». Вони залазять в усі шафи і щілини, гризуть і рвуть все, до чого можуть дотягнутися. Вони можуть бути емоційно нестійкими та майже некерованими – від розчарування вони можуть розізлитися й перейти в стан неконтрольованої агресії.


Чому цуценята стають гіперактивними?

Як і багато інших розладів поведінки, гіперактивність може «скластися» з двох компонентів – генетичної схильності та неправильного виховання. При цьому генетика не буде визначальним фактором – навіть дуже активного собаку можна утримувати правильно. Виховання і соціалізація з раннього віку можуть або звести гіперактивність до мінімуму, або посилити її.

У цуценят гіперактивність виявляється легко – вони всерйоз кусаються та вириваються, опираючись будь-якому контролю. Збуджуване цуценя може вирости активним, але слухняним та добродушним вихованцем, якщо воно:

  • навчене та соціалізоване;
  • живе в спокійній обстановці;
  • отримує адекватні фізичні навантаження;
  • знає правила поведінки вдома та в громадських місцях.

У неправильному оточенні це цуценя перетвориться на справжню катастрофу.

Гіперактивність можуть «підживлювати» ігри з активними дітьми. Діти можуть бігати, кричати, утримувати цуценя, плескати або стукати його – все це не можна робити з гіперактивним собакою. При такому ставленні навіть нормальний рівень активності може перерости в «гіпер».

Соціальна ізоляція – ще одна часта причина гіперактивної поведінки. Якщо собака довго ні з ким не контактує або робить це рідко, він компенсує недолік дуже бурхливим спілкуванням. Тобто, не можна карати гіперактивного собаку, закриваючи його в кімнаті або залишаючи на самоті у дворі. Від цього його поведінка не виправиться, а тільки посилиться.

Що ще може викликати гіперактивну поведінку собаки:

  • харчові добавки та барвники;
  • хронічне отруєння свинцем;
  • порушення роботи щитовидної залози;
  • неправильне харчування в ранньому віці;
  • корм з білком, на який у собаки алергія.

Якщо у собаки немає СДУГ, йому не доведеться давати ліки, але все одно доведеться витратити багато часу та сил на виправлення поведінки.

Як боротися з гіперактивністю у цуценят?

Нормальну енергійну собаку потрібно добре навчити команді «сидіти». Вона повинна сідати перед мискою з їжею, перед одяганням повідця, відкриттям дверей – у всіх ситуаціях, де вона раніше виявляла нездорову активність.

Потрібно збільшити фізичні навантаження та час занять з цуценям. Відпустити цуценя побігати – не найкраще рішення. Йому потрібно бігати за м'ячиком, перетягувати канат, долати перешкоди в собачому парку, плавати. При цьому потрібно пам'ятати про команду «сидіти», наприклад, собака повинен сідати та чекати, поки ви не кинете йому іграшку.

Спілкуйтеся з собакою і не залишайте його на самоті надовго. Навіть якщо цуценя трощить будинок, беріть його з собою. Можна брати його на повідець, використовувати міжкімнатні перегородки, великі клітки або інші пристосування. Собака повинен навчитися взаємодіяти з родиною спокійно.

Ще один хороший спосіб впоратися з гіперактивністю – навчити цуценя різним трюкам і командам. Це допоможе йому краще зосереджуватися, отримувати хороше розумове навантаження та витрачати ще більше «зайвої» енергії.

 
 

Свіжі записи з нашого блогу

  • 20 февраля 2020 16:04:42
  • Просмотров: 9
  • 17 февраля 2020 13:43:18
  • Просмотров: 10
  • 11 февраля 2020 21:07:11
  • Просмотров: 40
  • 05 февраля 2020 11:38:26
  • Просмотров: 52
  • 28 января 2020 17:43:18
  • Просмотров: 100
  • 20 января 2020 19:03:14
  • Просмотров: 112
  • 15 января 2020 22:15:35
  • Просмотров: 413